Воно здіймає крик вакхальний*
Разом з призвідником небес -
Нестримне,горде,незвичайне,
Неначе в крилах хмар Гермес.
Якби явилося допіру ,
Коли ще цвів садовий плющ,
І до блакитного клавіру
Сідав у тиші гордий хрущ,
Можливо жахи і волинка,
Драбинка вгору під покров,
Були би здатні на ялинку
Чіпляти паперових сов,
Де мурашина допомога,
Не в змозі віднайти зерня,
У час зимової знемоги
З’їдала б край календаря…
Що січень–карнавал безумства -
Спокус незлічених співець,
Нехай в безглуздя сни ввірвуться
І темряві прийде кінець!
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=7rgili5Eirc
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046045
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: bloodredthorn