Жив в Україні
Не Іван, але дурак.
Не вбивав людей,
не відсилав у мрак.
Не працював,
проте керував -
одним словом дурак.
Всім очевидна залежність,
всім очевидно - він наркоман.
З головою проблеми,
не потрібен вже й план.
Пивка б та окурок
І простір і зорі,
Інші світи.
Кури лиш...
кури.
Крила ростуть, дим...
туман,
одним словом - дуран.
Ноги у нього - взяли й загнили,
Навіщо ж вони, не хоче він нікуди ж іти.
Бухнути б й лягти.
Інша реальність.
Щасливе життя,
Ноги гниють, їх вже нема.
Бабка несе алкашу молочка:
-Випий но, синочку, може скору, хлібця.
Випив.
- Не то.
-Мені б огірка та пивка.
-У мене, синочку, ж грошей нема.
- Ми порішаєм.
Отак він рішав.
Чекав все, чекав.
Приїхали врачі -
хірург і колега,
огляд зробили
І спозаранку його у машину.
Не скора, машина крута.
І до нотаріуса, справа ж проста.
Підпис цей дурник свій там зоставив.
Все порішали, все порішали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: oreol