По́вняться грона калинові,
Со́нечко ні́жить нас лі́тнім тепло́м.
Ми ще мо́лоді пра́гнем любо́ві
І зно́ву пи́шем нови́й Псало́м.
Єства́ на́ші вогне́м горя́ть,
Зли́лись у єди́ні почуття́.
Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть,
Порина́ємо у забуття́.
Тума́н си́ні гори́ обійма́є,
ВстелЯється по всій доли́ні.
Скрипа́ль про коха́ння нам гра́є,
Ми коха́ємось на полонИні.
Єства́ на́ші вогне́м горя́ть,
Зли́лись у єди́ні почуття́.
Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть,
Порина́ємо у забуття́.
Серця́ від любо́ві тріпо́чуть,
Вуста́ з'єдна́лись в поцілу́нку
Про насоло́ду шепо́чуть,
Хо́чуть любо́вного тру́нку.
Єства́ на́ші вогне́м горя́ть,
Зли́лись у єди́ні почуття́.
Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть,
Порина́ємо у забуття́.
Ми випива́єм дозрі́лий єле́й,
На́ші серця́ так пра́гнуть любо́ві.
Мі́сяць торка́ється твої́х плече́й,
Ся́ють любо́в'ю о́чі волошко́ві.
Єства́ на́ші вогне́м горя́ть,
Зли́лись у єди́ні почуття́.
Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть,
Порина́ємо у забуття́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046028
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Віктор Варварич