Зробились люди штучними у всьому.
Стає все менше щирих почуттів.
А далі що? Лиш сатані відомо.
Нема у штучнім вимірі богів.
Розквітла квітка і відразу вмерла.
Не життєдайна джерела вода.
Всихає мова. Сиплеться Говерла.
Принишкла тінь зробилася бліда.
Ніщо не провіщає небезпеки,
яка ось-ось поллється через край.
Коли рахунки сплачено по чеку,
то ти себе, людино, не карай.
20.08.25р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2025
автор: Микола Соболь