І така терпка настала тиша
як над містом зойк сирен затих!
Мов зі сну - крізь пам'ять виріс-вийшов
друг забутий - велетень горіх...
Був колись і сховком, й охоронцем
а тепер лиш спогадом в мені:
ось злітає гойдалка - до сонця,
ось сміється дівчинка на ній.
"Гуп!" - горішок, і кружляння світу,
так далеко смерть, війна, пітьма...
Із міжчасся пошепки горіхове:
- Це ж, зозулько, завтра вже - зима...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: уляна задарма