Незабудки

Стояла  ваза  на  столі,
В  ній  сині-сині  незабудки,
Згадалась  молодість  мені,
І  наші  перші  поцілунки.

Як  зараз  тепло  на  душі,
Хіба  букетика  забути?
Були  ці  квіти  польові,
Чуттєві  долі  подарунки.

Іскристі  вогники  в  очах,
І  погляд  лагідний,  несмілий,
Кружляв  піднявши  на  руках,
Тоді  від  щастя  променіли...

Кохання  юності,  завжди,
Лишиться  пам'яттю  зігріте,
Як  ніжний  споминок  весни,
Душі  та  серця...  найцінніше.


Музична  композиція  створена  за  допомогою  SUNO  AI

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: liza Bird