Chanel №5

Стерлось  з  пам'яті  Твоє  обличчя
Позаду    вже  не  одне  десятиріччя
Давно  загасли  в  серці  почуття
Диво  не  призведе  до  вороття

Марево  нерозділеного  кохання
Нашої  молодості  розставання
Марні  мрії  більше  не  злетять
Для  мене  Ти  була  Chanel  №5  

Впізнав  по  очах  в  соцмережі
Вже  не  запалюють  мене  пожежі
Жіноча  інтуїція  Тебе  не  підвела
Невдаху  під  вінець  не  повела

Ти    директор,  він  лисий  депутат
Я  вдихав  цей  незабутній  аромат
Він  ковтає  як  з  кухля  гірке  пиво
Що  зробила  з  собою,  жахливо!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045971
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: Parallax