(вірш до картини)
Коли пройшов повз мене поряд,
Відчула серденько тріпоче,
Вслід дарувала теплий погляд,
Я розум втратила, дівочий,
Скажи чому у буревії,
Та не в глибинах же озерця
Де омивають води вії,
Безперестанний стукіт серця.
Здійняти крила, як лелека,
Тож не пірнати, мати мрії,
Не йди, благаю, так далеко,
В душі плекаю, ще надію…
Що все ж мене колись помітиш.
18.08.2025 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: Ніна Незламна