Тріпоче вітер на пероні,
Я в дивовижному полоні,
Шовковим шлейфом обіймає,
Цілує, пестить, пригортає.
Ой, вітре, вітре, що за жарти?
Ти переплутав світу карти,
Тобі потрібно зупинитись,
Я просто хочу в мирі жити.
Давай з тобою ми, як друзі,
Пошлем привіт зорі подрузі,
Покличем небо, сонце, зливу,
І подолаєм темну силу!
Давайте разом, ми ж єдині,
Всі допоможем Україні!
Здолаєм ворога навіки,
Бо ж скільки можна ще терпіти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик