Ніч, закосичена літнім дощем.
Спрагло запечені губи землі.
Сльози росою скрапують з листя.
Крильце метелика ніжно вібрує.
Вітер травинки у коси сплітає.
Порох з повітря смокче вологу.
Нудно стрекоче коник у житі.
Зорі ллють сльози рясного дощу.
31.03.1998 ©Ірина Вірна
СторіБук https://g.co/gemini/share/a0beb7421a51
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045962
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2025
автор: Ірина Вірна