ХТО МИ ТАКІ?
Автор: Мирослава САВЕЛІЙ
Життя - це фальш, обман, незрозуміння,
І біганина алеями добра...
Ти є дорослий, а в душі – дитина,
Ти є один, і я - одна.
Не віриш? Нас оточують другі, обличчя,
Знайомі і перехожі обабіч світів….
Та ми є самотні, живемо в скороліпі і в путах гріхів….
Ми тягнемо вуаль допомоги, потреби,
Намагаємося бути корисним усім….
Та всім на плювати, повір, наплювати на тебе,
Їх по барабану стуність проблем і твоїх шляхів….
І на перетині доль і сердець,
Душу зустрівши свою….
Зводиш усе на манівець,
І хай тому герць,
На сумнів кидаєш: правді чи ні?
Шальки терезів зважують совість,
Та нею торгують, немов снігом у спеку,
Така є то рідкість й необережність,
Душу відкриєш – отримаєш кулаком на горіхи….
Хтось розчавить, пройдеться,
Хтось полюбить і викине на смітник…
А ми досі поливаємо квіти уяви,
І посміхаємося, сціпивши зуби від болю війни….
Реальної і вітуальної, видимої і прихованої,
Явної і містами зруйнованої….
Розірваної і пошматованої душі ліпимо щось….
Не клеється, рветься, не то, не моє….
Але надія у серці зустріти є….Мир, перемогу, волю,
Віру, надію, і як повезе то й любов….
У болоті зла на острові добра, десь далеко і близько,
Вірного і коханого….
О, шлях – непростий: спекотно і слизько…
Він – поряд і десь далеко,
Він – холод, а може і спека….
Доля вкладається просто у скриню,
Доля пишуться, впишеться книга…
Карбуються літери і роки,
Доля – це срібні нотки розуму і сивини…
Прожите життя, пройдені кроки…
Хто ми такі: просто люди чи нами керують пророки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045917
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2025
автор: Мирослава Савелій