***

...у  мене  немає  дому...
Свідомо,  чи  несвідомо  
Гризе  та  реальність  душу.
Я  все  ж  пам'ятати  мушу

Ту  свіжість  сільського  ранку
І  той  зорепад  із  ганку
Батьківської  хати  влітку.
Тобі  все  сказати,  синку,

Й  тобі  розказати,  доню,
Про  кожну  родинну  долю.

Про  всіх,  що  їх  синь  ростила
Карпатська  безкрая  сильна.

Про  тих,  хто  жив  в  праці,  в  мирі,
У  мріях  стрімких,  в  родині.

Про  ласку,  терпіння,  втому.

Про  всіх,  хто  немає  дому...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2025
автор: Мар’я Гафінець