[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=lgScVTu7RqM[/youtube]
Приліг туман на землю відпочити,
Себе від сонця треба заховать.
Йому життя все ж може скоротити,
Бо перед ним так важко устоять.
Та поки він пишався своїм злетом,
Не сходить сонце - буде царювать.
Пройшовся він поважно степом,
Ну хто його посміє зупинять?
Не скоро сонце іще зійде,
А поки він тепер господар.
Він всіх старанно обійде,
Увага всім, бо він - володар.
Укриє землю білим покривалом,
Нехай поспить поки вона.
Земля раділа, спочивала.
Нескоро ще прийде весна.
Деревам вкрив він голі ноги,
Їм сняться ще солодкі сни.
А сам приляже поки змога,
І тут заснув якось умить.
Зірвався вітер і щосили,
Туман зібрав весь у клубок.
Неначе бісики вселились,
Задав туману він урок.
Якщо розправить свої крила,
Кінець туману тут прийде.
Його збороти вже несила,
І царювання пропаде.
Туман ганебно втратив силу,
Котивсь якшвидше до ставка.
А тут ще сонце засвітило,
Розтав туман, пішов до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2025
автор: Cнежана