Холодом віє під осінь.
Ближче горнуся до тебе.
Серце так ніжності просить,
Наче цього́ лише треба.
Наче без цього – я камінь,
Кинутий напризволяще.
Знаю, що ти – такий самий,
Не відсахнешся нізащо.
Ближче горнуся до тіла –
За́тишно так під пахвою.
Мабуть я за́вди хотіла
Стати частково тобою –
Так об’єднатись думками,
Наче – навіки єдині.
Вогник, який поміж нами,
Так зігріває нас нині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2025
автор: Оксана Дністран