Я з дитинства купалась у молоці
У зеленім морі, де росяні трави.
Цей світ дарував квіт ромашки в руці
Cтрічала сонечко літа з за заграви.
Я із дитинства люблю берег ріки,
Тут тече водиця дзвенить наче кришталь.
Ловила золоту рибку у ріки
І вплітала у коси зоряну вуаль.
Я з дитинства люблю смерековий ліс,
Квітучі гаї, поля, луги, діброви.
Там, де біля кладки стоїть верболіз,
Там в холодочку пили воду корови.
Я з дитинства люблю пісню солов'я,
Як в полі колоситься жито, пшениця.
Тут збирала в долоні колоски я,
І від спраги пила водицю з криниці.
Я з дитинства люблю трави у росі,
Торкалась землі я босими ногами.
І ранила на стерні ноги босі,
Мов білий птах літала під небесами.
В дитинстві пасла гуси і корови,
Доїла з своєї руки в збан молочко.
Ходила по малину до діброви,
І вдихала у пахощі трав - божество.
Я не забуду дитинства тихий рай,
В калюжі бачила райдугу над світом.
Безкраї поля, луги, зелений гай,
Тут я збирала польові квіти літом.
Я з дитинства люблю квітучі сади,
І мальви ружі ,що цвітуть коло хати.
Я зростала між них з чистої роси,
Слухала в стоголоссі птаху крилату.
Я з дитинства люблю ліловий бузок
Коли цвіт весна пахощі розливає
Літом солодить грушка наче медок
Тут у райськім садочку душа співає
Я із дитинства люблю білих лелек
Що на одній нозі клекочуть до зірок
На крила збирають зорі мов у глек
Сіють море щастя світу поміж квіток
Я з дитинства люблю стрункі ясени,
Як цвіте золота липа у розмаю.
Тополі у біленькім пуху весни,
Клена у сузір'ї - зоряного маю.
Я із дитинства ходила до дуба,
Що стоїть на панській горі наче титан.
Йшла до нього у гості , як до друга...
Слухала молитву пташок наче коран.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.08.2025
автор: Чайківчанка