Ми відчуваємо потребу бути, бути, бути тільки разом
У снах частіше, сміливіше почала являтися мені
Чекаю ночі спати щоб лягти, не розлучатись з часом
Лиш очі пам’ятаю та чомусь згадать не можу імені
І шепіт ніжних губ мов розриває всесвіт мій на до і потім
Думки лиш про один твій образ держать у полоні сон
Я знову уявляю світ де ти і я у новім всесвіті відвертім
Проносишся в моїй свідомості як завжди мов мусон
Лиш тільки я, лиш тільки ти, лиш тільки ми у силах бути
Разом лише щасливі, і на одинці не потрібен світ нам
Не зможемо ніколи образ, що являється у снах забути
Ідем на зустріч нашій долі, вірим, вірим нашим снам
Моє буття, твоє життя згоріти можуть бо пала бажання
У снах знов відчуваю ніжність, все чого завжди хотів
Але чомусь в житті у нас обох одні лише страждання
Ти знову підвела мене і знову як завжди і я тебе підвів
На відстані лише ми розуміємо, що хочем бути разом
Але лиш в снах літа наш ідеальний образ, мрії наші
І забуваємо про біль, страждання, що накопили з часом
Боїмося зустрітися в житті бо стали по одинці ми сильніші
Прокинутись не хочем, тільки в снах щасливі ми разом
І кожна нова ніч дарує насолоду від життя є тільки мрії
Хоч імені згадать не в силах ранком, живем тим образом
Що серце гріє та лікує душу в нашій загадковій амнезії
Провалимось у сон, щоб бути разом і по іншому не вмієм
На відстані, але думки повернуться, ще не настав світанок
Те ти і я разом, де біль пройшов, де вдвох ми мрієм
Цей сон наповнить нас сповна але й летить розлуки ранок
16.08.2025 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2025
автор: Ярослав Яресько