Дивлюсь я у дзеркало води
Бачу відображення зір над нею.
А на золотім піску сліди,
Там серце закоханих над землею.
Ти покохай мене, покохай!...
Таку, яку сотворив мене Господь.
І від холодних зим - захищай !
Цілунком зігрій мою душу і плоть.
Ти покохай мене, полюби!...
Без усяких прикрас, яка є в житті.
У юрбі мене не загуби!
В будні запалюй свято у почутті.
Вже відгриміли літні грози!
Із дерев падає листя під ноги.
В'яне квітка від зим морозів,
Осипає пелюстки край дороги.
А поміж нами тисяч доріг,
Осінь несе в душу , журбу і печаль
Замітає наш рай перший сніг...
У коси увінчав зоряну вуаль.
Злетіли у світи журавлі
Згубився їхній слід в сивім тумані.
Я шукаю тебе на землі,
Щоб відчути тепло рук на світанні.
----------------------------
Буду музою - тобі з верша
Люби таку, люби яку стрів вперше!
В кожній порі квітка красива
Кожна жінка хоче - бути щаслива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045814
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2025
автор: Чайківчанка