Розверзлися небесні хляби!
І це було щось неймовірне...
Зірвався оклик лиш: Неслабо!..
Валився простір в чорну дірку
І час, закручувались хмари,
Мов хтось білизну кинув в стірку,
Кипіло велетенське вариво.
Чи можна щось чекати гарного!?
Спостерігали бездіяльно
(А що подіяти могли ми?)
Мов новий всесвіт епохально
Творився на краю могили.
Що це було? Ні дощ, ні злива,
Лило в часи біблейські мов би,
А чи то вишні, чи оливи
Тягнувся образ древа вгору.
Все що було, - ми пригадали
В житті на новому етапі.
Вікрилися нові масштаби
На світовій безкраїй мапі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045776
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2025
автор: Рунельо Вахейко