Летя́ть ро́ки́, як чайки́ білокри́лі,
Летя́ть ро́ки́, як чайки́ білокри́лі,
Несу́ть вдалечі́нь журбу́, печа́ль.
І їх купа́ють морські́ хви́лі,
В них сформо́вана своя́ мора́ль.
Пр. Ро́ки́, як ста́ї голуби́ні,
Летя́ть, летя́ть у си́ню даль.
Вони́ ві́рні ба́тьківщині,
Налива́ють щАстя в ґрааль.
Ро́ки́ торка́ються дУші,
В які́й живе́ ві́дгомін літа́.
Пи́шуть свої́ ди́вні ві́рші
І ми́ло звучи́ть трембі́та.
Ро́ки́, як ста́ї голуби́ні,
Летя́ть, летя́ть у си́ню даль.
Вони́ ві́рні ба́тьківщині,
Налива́ють щАстя в ґрааль.
А наш час шви́дко промина́є
Не мо́же сховать на́ші мрі́ї.
Від був і вже його́ нема́є,
Вкрав спОгади для ностальгі́ї.
Ро́ки́, як ста́ї голуби́ні,
Летя́ть, летя́ть у си́ню даль.
Вони́ ві́рні ба́тьківщині,
Налива́ють щАстя в ґрааль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045742
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Віктор Варварич