Вибачай, зникну я ненадовго

Вибачай,  зникну  я  ненадовго
На  один  або  може  два  дні
Я  не  хочу  вже  чути  нічого
Навіть  свої  прекрасні  пісні

Хочу  впасти  на  землю  й  дивитись
Я  хмарини  по  небу  пливуть
Поридати  –  сміятись  –  молитись
Зрозуміти  що  справжній  я  тут

Не  дивитись  в  минуле,  що  зникло
І  майбутнім  не  жити  тепер
І  сьогодні  ділитися  світлом
Поки  тут  і  ще  поки  не  вмер

Зняти  свої  кайдани  провини
Меншовартість  спалить  мов  зілля  
Більш  немає  такої  людини
Яка  вірить  у  мене  як  [b]Я[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045726
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Leaf