1 рік світлої пам'яті...
Колише вітер прапор над тобою,
Маленька пташка щось тобі співа...
Тут все навколо дихає журбою,
Схилилась в смутку квітка польова.
А ти стоїш навічно обеліском,
З небес хмарки пливуть тобі до ніг.
І тільки камінь сяє чорним блиском...
Заговорив би, як би тільки міг.
Біль невимовний наше серце крає,
А туга й сум ховаються в очах.
Неправда, сину, що тебе немає,
Бо ти живий у спогадах і снах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045720
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Любов Вакуленко