До того, як у світ любов прийшла
І перший промінь з хаосу впустила,
Блукали в ньому атоми без тіла,
Дірки без форми - чорні, без лиця.
Так і душа несміливо пливла,
Жила моя брудна, важка і темна,
Поки любов не обігріла тепла,
Коли твій погляд влучив мов стріла.
Любов допомогла пізнати сутність,
Очистила, розфарбувала будні,
Життя і силу далі йти дала.
Вся кров моя в вогні її палала,
У хмари з глибини душа злітала,
Думки неслися мов з гори вода.
Avant qu’Amour du chaos ocieux
Ouvrist le sein qui couvoit la lumiere.
Avec la terre, avec l’onde premiere,
Sans art, sans forme estoient brouillez les cieux.
Tel mon esprit à rien industrieux,
Dedans mon corps, lourde et grosse matière.
Erroit sans forme et sans figure entière,
Quand l’arc d’Amour le perça par tes yeux.
Amour rendit ma nature parfaite,
Pure par luy mon essence s’est faite,
Il m’en donna la vie et le pouvoir;
Il eschaufa tout mon sang de sa flame,
Et m’emportant de son vol, fit mouvoir
Avecs luy mes pensées et mon ame
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Сергій Тімченко