дівчинка з деякими ознаками ОКР

У  своєму  дитинстві  я  була  дівчинкою  з  дяекими  ознаками  ОКР  (ніхто  про  це  не  знав  і  навіть  я),  але  мене  за  це  дуже  хвалили:  яка  золота  дівчинка,  все  ідеально  поскладано  і  така  привітна,  всі  зошити  заповнені  ідеальним  почерком,  а  щоденники  із  підписами  вчителів  "Молодець"...  Коли  я  йшла  по  сходах,  от  цю  деталь  мені  не  забути  -  я  старалась  навіть  по  них  іти  "правильно"...  змалку  я  прораховувала  не  тільки  свої  кроки  наперед,  а  й  слова,  я  вивчала  поведінку  старших  та  що  їх  розчаровує,  моя  стратегія  уникнення  агресії  чи  критики  працювала  майже  на  відмінно.  Мені  здавалось  часом  тоді,  що  я  вав  яка  крута,  та  водночас  мені  важко  давалась  критика.  Рівна  спинка,  рівні  кроки,  дисципліна,  я  мила  посуд  ще  до  того,  як  мене  це  попросять,  я  перескладувала  не  тільки  свої  речі,  а  й  старших.  Пам'ятаю,  коли  мене  запрошувала  в  гості  моя  біологічна  мама,  вона  теж  використовувала  моє  невідоме  всім  ОКР  (бажання  порядку)  -  я  прибирала  в  її  квартирі.  Це  було  для  всіх  вигідним.  Та  не  для  мене.  У  моїй  душі  творився  безлад  тривожності,  я  називала  його  творчим,  він  виливався  в  ці  вірші:

знов  холодний  дивний  вечір
і  вікно  моє  в  дощі.
я  не  можу  скласти  речі,
що  лежать  в  моїй  душі.

я  замерзла  від  чекання
на  світанок,  де  любов...
сил  нема,  нема  благання,
щоб  просити  її  знов.

я  сумую  крізь  усмішки,
що,  як  завше,  всім  я  шлю.
а  на  серці  -  чуть,  ще  трішки:
я  чекаю  на  "люблю".

і  всміхаюсь  зі  сльозами
над  подушкою  всіх  мрій.
гріє  те,  що  є  між  нами  -
ти  існуєш,  ангел  мій?

знов  холодний  дивний  вечір.
зачиняю  я  вікно.
поскладала  в  серці  речі,
творчий  безлад,  все  одно.

31/07/2009  -  c.  Настасів,  Тернопільського  району.

P.S.:  на  сьогоднішній  день  я  вже  не  боюсь  бути  собою,  у  моїй  квартирі  третій  день  ніхто  не  пилососив  і  я  спокійна:)  Так,  чистота  та  порядок  -  завжди  дають  мені  ясність  в  житті  -  і  я  це  люблю.  Але  я  проходжусь  по  сходах,  не  думаючи  про  це;  і  мені  легко  затанцювати  на  тротуарі,  слухаючи  музику  в  навушниках,  дівчинка  -  вільна:)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045710
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2025
автор: Olivia Home