Забудь усе погане,
Неначе й не було
Його. Життя ж нам дане,
Щоб, мовби квіт, цвіло
Воно в нас повсякчасно,
Кожнісінькую мить,
Щоб нам жилось прекрасно
На цьому світі. Жить
Прекрасно нам дасть змогу
Лиш праця. В майбуття
Щасливе нам дорогу
Простелить до пуття
Лише вона. Я знаю,
Упевнений у цім.
Із працею до краю
На білім світі цім
Усе погане дійде.
Тоді у небесах
Обов’язково зійде
Над нами сонце-птах
Любові, миру, згоди
Й світитиме всякчас,
За всякої погоди,
І грітиме всіх нас
Ласкаво, ніжно, мило,
Як матінка дитя,
Щоб всіх нас оповило
Пресвітле почуття,
Щоб, ніби річка, лилось
У кожного із нас
Воно і залишилось
Із нами, доки час
Не стік наш в світі цьому,
Бо іншого життя,
Як це мине на ньому,
Не дасть вже майбуття.
Євген Ковальчук, 30. 08. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2025
автор: Євген Ковальчук