Сонце налилося медом,
дрібним зернятком засіяло світ.
Грушка — в полив’янім глеку,
в ябка — рум’янцю слід.
Стежка — настоянка з м’яти,
шовку і чебрецю.
Мій чорнобривцю й любистку —
з рясту й до споришу.
Ранок в легкий серпанок
вбрався поміж октав.
Серпню, заможний пане,
айстрам обіймеш стан.
В сутінках прохолоди
вечір на флейті заграв.
Птася тонкої вроди
перемайнула став.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2025
автор: fialka@