Легка, як пір'їнка,
на перший погляд, простодушна, з рисами обличчя, як у малого дитяти.
Заразом тікаю від людської злоби, нещирості, лютої заздрості.
Поринаю в обійми того хто вміє кохати серцем, читати бажання не дивлячись в очі. Йому підвласне все:
час і простір, природа з її можливостями...
І це не казка, не вигадка у вечірніх сутінках і не запам'ятований сон зоряної ночі
спекотного італійського літа.
Це зізнання собі
і своєму пошарпаному життю,
що я вмію бути щасливою.
13.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045672
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2025
автор: Grace