Зіткала ніч із марева вбрання
Таке прозоре, що його не вгледиш,
Вдягла в тумани ріки, навмання
Пустила в небо зоряних Ведмедів.
Я віч-на-віч зі Всесвітом твоїм,
Моя велична гордовита Панно,
Моя Земля – лиш невеликий дім,
Який ти влаштувала бездоганно.
Краса така – до німоти.
Лиш я і ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045646
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2025
автор: Оксана Дністран