Живи, душа моя, молодими вечорами,
І ранніми світанками закутуйся у сни,
Вбирайся в одіж побиту кольорами,
Що схожа на відлуння осені й весни.
Живи, душа моя, поміж людей і вітру,
Де бродять тисячі на лик усі один.
І довіряй собі, неси незграбно світло,
Що губиться назавжди у щільності гардин.
Живи, душа моя, як не жила ще досі,
Люби, як не любила, твори, як не було.
І навіть там, де стерня коле ноги босі,
Нехай тобою править щирість і тепло.
Живи, душа моя, живи ось тут і всюди.
Купайся з сумом в осені, як це було завжди.
І спробують зламати людьми розбиті люди,
А ти живи, душа моя, минай їх і живи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2025
автор: Андрій Лагута