За півнем півень йшов
вночі на бал, на бал -
Побожних звичаїв яскравих метеори,
Немов цимбали падали в пітьму,
У темряву крохмального подолу…
Ось і тепер між вранішніх хвилин,
Коли дрімають ще дахи похилі
Вони злітають з гущави калин,
Неначе голуби чарівні, бронзокрилі,
До міст і сіл, в палаци самоти,
До пастухів густого узороччя,
У згини, де зоря, де сховані кроти,
В сири розплавлені, сніданки парубочі.
Так ніби є ще на землі жита
Степів неораних часів несамовитих,
Так ніби є ще у серцях хода
В торбах конопляних,
глибоких,
несповитих...
Скульптура
[b]Scott Jansen[/b]
p/s
https://www.youtube.com/watch?v=7DixQdJel8M&list=RD1iAAPiro2DE&index=42
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045599
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2025
автор: bloodredthorn