На колінах у Івана
Віка радісна сиділа,
Гладила чуприну ніжно,
Як та киця муркотіла:
-Ти, мій котику руденький,-
Шепотіла в вушко Вані,-
Я милуюся тобою,
Як лежиш ти на дивані.
Твої вусики козацькі
Мою шийку лоскотали,
А зелені твої очі
Стан любов’ю огортали.
Кіт Васько тривожно слухав,
Примостившись на дивані,
Дивлячись на них, подумав:
-Ой дурний же ти, Іване!
Точно ці слова щоденно
Мені теж вона казала,
Гладила пухнасту спину,
Шматки м’яса підсувала,
І мої зелені очі
Гостям всім демонструвала…
А учора в ветлікарні
Із любов’ю каструвала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045581
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.08.2025
автор: Катерина Собова