Полуденне сонце курс взяло на обрій,
котиться безсило десь за горизонт,
залишає мітку зболених історій -
«Бути чи не бути» ставиться на кон.
Вже не спинить порух світу божевілля,
віжки взяв надійно Золотий Телець.
Не знайти управу, чародійне зілля -
то не порятунок. З терену вінець
Вироком нестриму голови обплутав,
людство шаленіє, прагне за межу.
Чом не розірвати життєбивчі пута -
ядерних озброєнь злісну мережу?
Кожен день приносить вісті гірші й гірші,
вже не повернути, що було колись.
І кричати хочеться кожним словом, віршем:
«Світе, схаменися! Світе, зупинись!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2025
автор: Тамара Шкіндер