-От ви мені
і не повірите, куме.
-Звісно не повірю, кумасю.
-Ото йду полем біля лісосмуги.
-Вірю, вірю, сам тою стежиною
до куми ходжу.
-От йду я та йду, бачу дуб, а на дубі три ворони чи ворони,
я вже й не збагну.
-Ой,вірю куме, вірю, сам повертаючись від куми,
та під тим дубом не раз в їхньому посльоді та встрявав.
-Та не про те я куме думку веду.
-Ото йду я та йду, а три ворони что то ворони та різними мовами -
один говорить, інший - глаголить, а той собі все карткає та каркає,
до війни певно то куме, до війни слід готуватись.
- А тут куме в дрібницях, будьте ласкаві, записую.
-Ото одна постійно "К Ар, кар!"
-Інша "В Ар, вар" чи то " В яр, в яр"
- А та, що полька - по виду видно все "War та war".
-То, куме мовні питання, то все через різницю вимови та написання.
-Ото ворони дурні - сто років живуть, а через вимову - воюють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2025
автор: oreol