Справжнє свято

Я  стояла  і  слухала  тишу:
Розмовляли  кущі  між  собою,
Цю  мелодію  в  серці  зали́шу,
Хоч  вона  перевилась  з  журбою.

Ось,  жасмин,  охопив  всю  алею,
Аромат  полонив  і  дурманив,
Всі  мотиви  важливі  Орфею,
Він  уміло  з  природою  ладив.

Дивовижна  створилась  картина,
Мабуть  Ви  зачаровані  та́кож?
Ох,  які  ж  дивовижні  хвилини
І  для  мене  було  справжнє  свято.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2025
автор: Наталі Косенко - Пурик