Літо,як коротка мить,
Як найкращий спів пташиний,
Та чомусь воно летить,
Дуже-дуже швидкоплинно.
Наче кроки нешвидкі,
Наче подивилось в очі,
І торкнулося руки,
А вже осені шепоче.
І пішло собі воно,
Хоч здається,що ще з нами,
Але вітер у вікно
Нагадав:не за горами
Будуть ночі не такі,
Будуть ранки прохолодні,
Літо-помах лиш руки,
Наче свято у безодні.
Так чекаю я завжди
Торжества й безумства літа,
А йому вже далі йти,
Та ним серце не зігріте,
Його мало,мов жаги,
Що буває і зникає,
Коли різні береги
Це життя нам посилає.
12.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045511
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2025
автор: Руслана Сапронова