Не відлетіло ще болюче,
Ніби й то просвіту нема,
Нуртує думкою гнітюче,
Всім порам на душі зима.
І тихо плачеться, без сліз,
Туманна роздумів стіна,
А на мольберті лиш ескіз,
Лише майбутнього мана.
Змести би всі уламки биті,
Омитися новим життям,
Себе новим, як є, любити,
Новим віддатися чуттям…
Переосмислень забагато,
Бажається ще статися собі,
Хоч втраченого не зібрати,
Та все ж, бажається тобі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2025
автор: Ivan Kushnir-Adeline