Коли тебе спустошеною вщент,
Немов непотріб, викинуть сміттям,
Сотаєш біль, леліючи момент,
Який вважала істинним життям.
І як би вперто розум не волав,
Що все мине і кане в забуття,
Ти ловиш блиск згасаючих заграв,
Який багаттям почуттів не став.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2025
автор: Оксана Дністран