Я не знаю, хто Ти є,
Тільки біль думки снує…
Крізь дощі не видно зір,
Де вони всі?
Крил немає, а душа,
Із Великого Ковша
Не дістане сум`яття –
Лиш каяття…
Вірю, сонце спалить ніч,
В поєдинку протиріч.
Я звільнюся від оков,
Бо Ти – любов,
Бо Ти і є ота справжнісінька любов.
На колінах до небес
У полоні перехресть,
Заплітаючи почин,
Та він мовчить.
Не рятує Небо , ні –
Догораєм у вогні…
За вітрами не туман –
Пітьма сама.
Знаю, сонце спалить ніч,
У двобої протиріч,
Я звільнюся від оков, –
Бо Ти – любов,
Бо Ти і є ота справжнісінька любов.
2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045411
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2025
автор: Ліна Ланська