Театральна площа як орієнтир
Зліва та справа — люди
Зліва та справа — алеї...
Хтось споглядає місто крізь об'єктив
Хтось зафарбовує контур
Ще шкільною, дешевою аквареллю.
Театр святкує наступний сезон
Будуть каси й аншлаги
І буде порожня зала
Я ж вкотре кусаю вуста — це сон?
Моє місто вітає тебе — невже
Це реальність, а не уява?
Театральною виглядає хода
Навіть в стані нервовому
Розглядаю довколишній побут
Поцілунок найперший — який він на смак?
Все міркую та мрію
Барабанно вицокуючи підборами.
"Драматичний" тепер не про драму, про сенс
У котрóму є місце світанкам
Та й кавовим
Вчора сумно було, бо було "без"
А сьогодні? Сьогодні я маю "з":
Суголосно, з' єднано, спаєно.
Театральна площа як орієнтир
Зліва та справа — алеї
Зліва та справа — люди
Тут букети, тут виставка, тут магазин
І закоханих двоє
Що зустріч святкують...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2025
автор: Лана Краска