ОТА, ЩО СЕРЦЕ ПОЛОНИЛА

Чи  ж  зміг  би  я  забуть  її,
Оту,  що  серце  полонила,
Чи  зміг  би  я  забуть  її,
Вона  ж,  для  серця  мого  мила.

Вона  красива  як  весна,
Чарівна,  наче  зірка  в  небі,
Стала  для  мене  всим  вона,
І  щастя  більшого  не  треба.

Лише  одного  хочу  я,
Світились  щоб  від  щастя  очі,
Трояндо,  Квіточко  моя,
Чекаю  в  снах  тебе  щоночі.

Чекав  й  чекаю  я  тебе,
Й  чекати  буду  скільки  треба,
Для  мене  ти  зійшла  з  небес,
Для  мене  ти,  дарунок  неба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045396
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2025
автор: Амадей