Багато сіл у рідній Україні,
Чудові, гарні всі та мальовничі.
Але одне село, одне-єдине
Приходить в сни, усе до себе кличе.
Зосталась хата біла сиротою,
Весною їй співають соловейки,
Ніхто не ходить стежкою вузькою,
Що споришами заросла давненько.
Злітає пташкою угору мальва-ружа,
Як літечко барвистеє приходить,
Медами пахнуть стиглі жовті груші
І яблуня стара ще рясно родить.
Осінь в багрянець одяга калину,
Яка росте давно тут край городу,
Зеленим зостається лиш барвінок,
Що стелиться віночком до порога.
Зима засипле снігом все навколо,
У димарі лиш вітер завиває.
Хоч розлучила із селом нас доля,
Думками я частенько там буваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський