* * *
(На вірш надихнула книга Ліз Томфорд "Вище неба : Місто вітрів" Кн.1)
Знов сплетені пальці — і стукіт шалений у грудях.
Моменти у стані: від смутку -- до радості меж.
В собі заблукаю і знову в тобі я втоплюся,
Щоб вкотре програти у битві шаленій "Не стеж!".
"Невже переслідуєш?" — пошепки з уст полилося,
Нектаром у тілі і поштовхом хвилі униз...
Замало ночей, щоб омріяне з нами збулося
У тиші п'янкій, у якій ми тілами злились.
08.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045380
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Женьшень