Я клянусь своїм життям,
Не дозволю почуттям
Й думам темним володіть
Мною. Їх у небуття
На усе своє життя
Вижену умить. Ідіть
Темні почуття й думки.
Прагну жити залюбки
Я на світі цім.
З вами ж лиш самі жалі
Матиму я на землі.
Суть життя не в тім
Поляга. Життєву суть
Думи й почуття несуть
Світлії лишень.
Мати й відчувати я,
Розум мій, душа моя
Прагнемо щодень,
Кожну неповторну мить,
Що мина, біжить, летить
Крізь невпинний час,
Їх. Ви ж, темні почуття
Й думи, йдіть у небуття
Назавжди від нас.
Йдіть у небуття, щоб вас
В світі цім ніхто із нас
У собі не мав,
А щоб цілеє життя
Світлі думи й почуття
У собі тримав.
Євген Ковальчук, 25. 08. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Євген Ковальчук