Чорне у білому, біле у чорному.
Білим могло б бути чорне колись?!
Певне, не важко докласти все ж розуму,
Щоб врешті визнати - завжди і скрізь
Переплітаються й добре сприймаються,
Навіть доповнюють інколи так,
Бач, один одного, що все тримається
На кольорах цих в примхливих світах...
Чорне у білому, біле у чорному,
То так і є, ти хоч смійся над тим.
І перед білим ніякого сорому
Чорне не знає й стає біле ним...
Чорне у білому, біле у чорному.
Тільки з сумлінням не так зовсім вже.
Чорне нависне враз темними кронами
Вперто над совістю і стереже…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045369
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Анжела Волкова