Я читаю тебе повільно, як ніч лине в сутінки дня,
То з запалом, так божевільно, що палає душа моя.
В кожнім слові — гірке і ніжне, в кожнім звуці — твоє тепло,
Ти вплітаєш у рими вічність, їх глибини - п’янке вино.
Я читаю тебе нестримно, щоб не згас той невидимий жар,
Щоб торкнутись між ком і крапок до прихованих, диких чар.
Ти лунаєш у мені піснею, що ніхто не співав до нас,
І в цій тиші, густій і пристрасній, ми удвох у безодні фраз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Лія***