Буває так, що ми любимо зовсім не тих, думаючи, що це - любов на все життя, а насправді - це просто була випадковість, яка відшліфувала нас болючим досвідом. Чи жалію я? Маючи сина - зовсім ні, адже я дуже хотіла бути мамою, тою, про яку я сама мріяла. У мені було стільки любові... не оцінив хтось, то оцінить дехто інший. Ніколи не варто зациклюватись на одній людині, особливо, якщо вона - не глибока... я зациклювалась, нічого страшного, це просто рядки поезій з минулого:
сонце гріє всі світи,
в сонці - світло і життя.
в моїм серці сонце - ти,
а душа моя - Земля.
зігріваєш - розквітаю,
як зникаєш, я - зима...
бо без Тебе замерзаю
і підсніжників нема...
а я кручусь по орбіті
і схиляюсь ніжно боком...
ти дорожче в моїм світі, -
доведу космічним роком...
буду вірна у системі
всіх планет і всіх орбіт.
у безмежній Божій схемі
у любові створен світ.
все велике із малого,
все мале відчуй в душі.
і немає тут складного:
засвітись своїй Землі!..)
P.S.: 08.02.2012. м. Тернопіль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Olivia Home