Пам’ять Роду

За  п’ять-сім  тисяч  тому  літ,
Був  слов’янський  Родовід.
Народ  Божий  й  віра  ПРАВА
В  країні,  що  називалася  Оріана*.

Народ  був,  жив  у  Славі  Божій,
До  Родових  Богів  пригожий.
З  Богами  щиро  розмовляли
І  святиню  Оріану  оберігали.

Вона  пишалася  собою,
Я  для  вас  з  чеснотою:
Зросла  сади  вам  вишневі,
Ріки  чисті,  кришталеві.
Земля  дорідна  на  врожаї,
Ліси,  степи  у  квітках  безкраї.
Пісні  з  роду  не  вщухали,
Враги  Волю  не  зламали.
Духом  єдності  живу  в  безсмерті,
Який  живе  у  вашім  серці.

Чому    ж  на  зламі  тисяч  літ,
Занедбали  свій  Духовний  світ.
Терно  вплели  у  мій  вінок,
Дух  предків  у  серцях  замовк.
Хрест  вознісся  на  чолі,
Чужій  вірі  ви  в  Родні.
Мене  затисли  чужі  руки,
Вільний  дух  вами  забуто.
Мене  сльози  омивають
І  моє  серце  кровью  краєть.

Вірю,  зерно  нове  проросросте
З  Коріння  Роду,  що  вічне  і  живе.
Віра  Роду  в  серцях  проснеться
І  буде  вами  покоління  гордиться.
Оріана*  -  древня  первинна  назва  майбутньої  України.
Оранта*  -  древня  віра  слов’ян  у  Жіноче  Божество  Плодючості,  образ  якої  дійшов  до  нашої  години,  через  вишиванки  на  рушниках.  Тепер  назва  Оранта  присвоєна  для  використння  в  інших  цілях.  
Ще  одне  напомню,  що  5-7  тисяч  літ  тому,  ще  не  було  пірамід  у  Єгипті,  і  не  було  в  житті  фараонів  і  ще  де-чого.  А  сов’яни  мали  плуг,  сіяли,  мали  колесо  і  вози,  приручені  коні  й  корови,  обробляли  землю,  плавили  мідь  і  пізніше  залізо.  Жили  великими  поселенями  по  декілька  тисяч  людей.  Є   археологічні  артифакти.  А  Європа  ще  не  називалася  Європою,  там  тільки  де-що  було.  Серпень  2025  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2025
автор: Сокол