Серпневі світанки, що пахнуть житами,
Мандрують в тумани стернею, ярами,
Жоржини розквітли багряним вогнем,
Десь мариться осінь з вітрами й дощем.
Лелеки й вороння крокують ріллею,
Прощається серпень в росі під зорею,
І місяць від смутку ховається в хмари,
Юрбою за ним поспішають стожари.
Притих спів птахів біля дому і в лісі,
Горобчик на вечір ховається в стрісі,
Гурт ластівок в небі накреслює коло,
У вирій їм теж поспішати вже скоро.
А серпень вгощає смачним короваєм,
Дорогу жоржини квітчають розмаєм,
Всім яблука й груші складає в торби,
Щоб смутку не знали і в серці журби.
Теплом оксамиту прощається літо,
А спогади будуть нам серце ще гріти,
Воно ще зимою прийде в наші сни,
Хай ми ще зустрінемось після весни.
Галина Грицина.
8.08. 2025 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2025
автор: синяк