Всьому час свій, так, амінь!
Все трудять зір ці сліпці,
І навіть ніччю з ними тінь…
Йдуть за нами ті, що прийдуть,
Вже не будеш ти дитям,
Бере усіх нас смерть у прийми,
Й це вмирання є життям.
І до останку ми дрейфуєм,
Берегів нам ждати всує,
Даремно зве безсмертя нас –
Немов потік, вирує
Час.
Прошу, спинись, спинись.
Час!
Хай було би все, як колись.
Остигає наша кров,
Майбуття – довічна тайна
І не чує молитов,
Збудоване впаде негайно.
Ти обняла – і світ став раєм.
Ах, радість ця не назавжди!
Милосердя час не знає,
Не благай: «О мить, зажди!»
Час!
Прошу, спинись, спинись.
Час!
Хай було би все, як колись.
Час!
Всюди краса, краса, –
Як її зупинить,
надпрекрасну цю мить?
Час!
Прошу, спинись, спинись.
Настане час – рушай у путь,
Бо час, бо час іти.
Ті стрілки, що іще ідуть,
Спиняться, як і ти.
Час іде – тік-так, тік-так! –
А мить ця – диво з див…
Стій! Зажди! Бо щемно так,
Немов я і не жив.
Час!
Прошу, спинись, спинись.
Час!
Хай було би все, як колись.
Час!
Всюди краса, краса, –
Як її зупинить,
надпрекрасну цю мить?
_________________________
Manches sollte, manches nicht
Wir sehen, doch sind wir blind
Wir werfen Schatten ohne Licht
Nach uns wird es vorher geben
Aus der Jugend wird schon Not
Wir sterben weiter, bis wir leben
Sterben lebend in den Tod
Dem Ende treiben wir entgegen
Keine Hast, nur vorwärts streben
Am Ufer winkt Unendlichkeit
Gefangen so im Fluss dеr
Zeit
Bitte, bleib stеhen, bleib stehen
Zeit
Das soll immer so weitergehen
Warmer Körper ist bald kalt
Zukunft kann man nicht beschwören
Duldet keinen Aufenthalt
Erschaffen und sogleich zerstören
Ich liege hier in deinen Armen
Ach, könnt es doch für immer sein
Doch die Zeit kennt kein Erbarmen
Schon ist der Moment vorbei
Zeit
Bitte, bleib stehen, bleib stehen
Zeit
Das soll immer so weitergehen
Zeit
Es ist so schön, so schön
Ein jeder kennt
Den perfekten Moment
Zeit
Bitte bleib stehen, bleib stehen
Wenn unsre Zeit gekommen ist
Dann ist es Zeit zu gehen
Aufhören, wenns am schönsten ist
Die Uhren bleiben stehen
So perfekt ist der Moment
Doch weiter läuft die Zeit
Augenblick, verweile doch
Ich bin noch nicht bereit
Zeit
Bitte, bleib stehen, bleib stehen
Zeit
Das soll immer so weitergehen
Zeit
Es ist so schön, so schön
Ein jeder kennt
Den perfekten Moment
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2025
автор: Світлана Себастіані