Вони любили волю і життя,
Не менш любили й рідну Україну,
Їх дух міцнів серед важких звитяг,
Тож не ставали вої на коліна,
А йшли у бій, свій загубивши страх,
Бо знали, що нема назад дороги,
В них – «Слава Україні» на устах
І віра – час настане Перемоги!
Я хочу зрозуміти той порив,
Що вів у бій їх, звідти – у безсмертя.
Були і ті, хто й вуса ще не брив,
Але ставав Героєм зпересердя.
Переконалась: не перемогти
Того, чий дух гартований любов’ю.
Такий життям готовий заплатить
І освятити Перемогу кров’ю.
Сліди цілую кожного із тих,
Хто захистив нас і… не повернувся,
Відношу їх до ангелів святих
За їхні душі Господу молюся.
30.07.2025
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2025
автор: Ганна Верес