Сиджу біля річки,
Теплої водички.
Одягаю на гачок,
Червоненький хробачок.
Хробачок звивається,
І не одягається.
Я впертіший хробачка,
Одягнув таки гачка.
Не один - обидва,
Рибі добре видно.
В річку кидаю гачок,
І пірнає хробачок.
Поплавок гойдається,
За хвильку тримається.
Раптом клюноло, підсік,
На крючку карась, не втік.
Карась упирається,
За воду тримається.
Ось до берега підвожу,
Трохи ще, й вхопити зможу.
Раптом втік карась, невдача,
Десь поплив, я майже плачу.
Був такий як дві долоні,
От була би юшка доні.
Ще й коту б дісталось,
Якби щось зосталось.
Та не треба горювати,
Буде риба ще клювати....
Сенс в рибалці не піймати,
Біля річки побувати.
От такі пригоди,
За гарної погоди.
В. Небайдужий.
Серпень 2025 року.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2025
автор: Небайдужий